Колись давно, ще студенткою Катя закохалася в хлопця, який мав широку популярність серед дівчат. Оля дуже хотіла познайомитися з ним, і їй здавалося, що це кохання на все життя. Проте хлопець не звертав ніякої уваги на дівчину. Катя не знала, що їй робити, адже вона виховувалася в такій сім’ї, де перший крок у стосунках повинен зробити хлопець. Катя, розуміючи, що коханий хлопець не помічає її, все-таки не втрачала надії, що може колись він помітить і її серед інших дівчат.
І ось одного разу хлопець помітив, що він подобається їй. І він вирішив цим скористатися в своїх цілях. У хлопця були великі проблеми, він заборгував велику суму грошей, і йому погрожували. Толя, так звали цього хлопця, не хотів заробляти гроші самостійно, то ж він вирішив схитрити. То ж він почав залицятися до Каті, і почав з нею зустрічатися.
Катя ж була на сьому небі від щастя. Вона дійсно його кохала, і була готова заради нього все зробити. Зрозумівши це, хлопець попросив у неї великої суми грошей, щоб віддати борг. У Каті, у бідної студентки, не було такої суми, але вона йому пообіцяла, що знайде необхідну суму.
Катя ж влаштувалася на роботу, і в нічну зміну працювала медсестрою в лікарні. Всі зароблені гроші віддавала Толі. Коли вже нарешті була зібрана сума, дівчина хотіла звільнятися з роботи, проте коханий їй не дозволив, пояснивши, що йому потрібні гроші для особистих витрат. Катя продовжувала працювати, хоч їй було дуже важко, поєднувати роботу з навчанням.
Дівчина, була наче «в полоні», сама цього не розуміючи, вона виконувала все, що їй говорив Толя.
Як кажуть у народі, біда не приходить одна. Це сталася і у Толі вдома. Хлопець запросивши дівчину на вечерю, спочатку напоїв її, а потім зґвалтував. Про зґвалтування дівчина не насмілилася розповідати своїм батькам, так як боялася їх, і не так її виховували. Тим паче дівчина була сильно перелякана і психологічно подавлена.
Після всього що сталося, Катя нарешті зрозуміла, що вона зустрічалася зі страшною людиною. І вона наважалися заявити на хлопця в міліцію. Проте у нього були авторитетні батьки, і вони його захистили від в
ÐÑÑÐ»Ñ ÑÐ¸Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ñй ÐаÑÑ Ð±Ñла пÑоÑÑо моÑалÑно вбиÑа. РздавалоÑÑ, Ñо вже гÑÑÑого нÑÑого ÑÑаÑиÑÑ Ð½Ðµ може. Ðле Ñе Ñе не вÑе, Ñо поÑÑÑбно бÑло б пеÑежиÑи Ñй. Ð¢Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð° ÑÑÑлÑки бÑв злий на ÐаÑÑ, Ñо вона наважалаÑÑ Ð½Ð° нÑого подаÑи заÑÐ²Ñ Ð² мÑлÑÑÑÑ, Ñо вÑн Ð·Ð°Ñ Ð¾ÑÑв Ñй помÑÑиÑиÑÑ. Те, Ñо ÑÑалаÑÑ Ñ Ð½Ñого вдома, Ñ Ð»Ð¾Ð¿ÐµÑÑ Ð·Ð½Ñмав вÑе на вÑдео Ð´Ð»Ñ Ñебе, Ñа ÑÐµÐ¿ÐµÑ Ð²Ñн виÑÑÑив Ñе показаÑи вÑÑм, пеÑеÑобивÑи Ñе Ñак, наÑе Ñе ÐаÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑпокÑÑила. Це бÑло пÑоÑÑо Ð¶Ð°Ñ Ð»Ð¸Ð²Ð¾.
Ð ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑ Ð´Ðµ навÑалаÑÑ ÐаÑÑ, Ñ
лопеÑÑ Ð¿ÑобÑавÑÑ Ð² компâ
ÐаÑÑ Ð·Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð¾ÑÑ, Ñо жиÑÑÑ Ð²Ð¶Ðµ закÑнÑилоÑÑ, Ñ Ñ Ð¾ÑоÑого вже не бÑде. ÐÑвÑина навÑÑÑ Ñ Ð¾ÑÑла наклаÑÑи на Ñебе ÑÑки. ÐÑоÑе вона знайÑла в ÑÐ¾Ð±Ñ Ñили жиÑи далÑ, Ñ Ð·Ð°Ð±ÑÑи вÑе Ñе, Ñк пÑо ÑÑÑаÑний Ñон.
ÐÑвÑина ÑÐ¾Ð´Ñ Ð½Ðµ могла повеÑнÑÑиÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ñ, бо вона вважала, Ñо Ñе бÑде ганÑба Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑÑÑ ÑÑ ÑÑмâ
Ð ÑаÑом жиÑÑÑ Ð¿Ð¾Ñало налагоджÑваÑиÑÑ, Ñ Ð²Ð¶Ðµ ÑеÑез ÑÑк ÐаÑÑ Ð·ÑÑÑÑÑла наÑеÑÑÑ ÑоловÑка ÑвоÑÑ Ð¼ÑÑÑ, вÑд Ñкого вона заÑаз Ð¼Ð°Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑÑÐ´Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð´ÑÑок.
РоÑÑ Ð¼Ð¸Ð½Ñло вже багаÑо ÑокÑв, Ñ ÑÑ Ñама дÑвÑина вже ÑÑала ÑаÑÐ»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¶ÑнкоÑ, Ñка Ð¼Ð°Ñ Ñ ÑвоÑÐ¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ, вÑе пÑо Ñо Ñак мÑÑÑла. ÐÑоÑе згадÑÑÑи ÑÑ ÑÑÑоÑÑÑ Ð·Ð³Ð°Ð´ÑÑ Ð·Ñ ÑлÑзÑми в оÑÐ°Ñ .
УÑе Ñо ÑÑаплÑлоÑÑ Ð½Ð° ÑÑ ÑлÑÑ
Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° змогла подолаÑи, Ñ Ð¿Ñи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° не вÑÑаÑала надÑÑ Ñ Ð²ÑÑи в Ñебе. ÐÑÑÐºÑ Ð½ÐµÐ³Ð°Ñазди, нÑÑÐºÑ Ð¾Ð±ÑÑавини в ÑÑ Ð¶Ð¸ÑÑÑ Ð½Ðµ змогли ÑÑ Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ñи. ÐÑнка йÑла впевнено, з виÑоко пÑднÑÑÐ¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ñ, кÑокÑвала ÑÑлÑки впеÑед, Ñ Ð²ÑÑ ÑÑ Ð¿ÐµÑеÑкоди, ÑÐºÑ Ð±Ñли Ñ Ð½ÐµÑ Ð² жиÑÑÑ — вона змогла ÑÑ
пеÑежиÑи.
ÐÑо Ñ
лопÑÑ Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ñ ÑказаÑи, Ñо Ñе ÑамозакоÑ
аний наÑÑиÑ, Ñкий Ñак жоÑÑÑоко поводивÑÑ Ð· дÑвÑиноÑ. ÐÑн бÑв пÑоÑÑо егоÑÑÑом, Ñкий не мав Ð½Ñ ÑеÑÑÑ, не гÑдноÑÑÑ, Ð½Ñ ÑовÑÑÑÑ.
ХоÑÑ Ð·Ð°ÐºÑнÑиÑи Ñловами Ðвана ФÑанка:
Ð¥Ñо з вÑÑма добÑий Ñ
оÑе бÑÑÑ
Той Ñвидко вÑÑаÑиÑÑ Ð´Ð¾Ð±Ñий пÑÑÑ.
Ðа може пÑи добÑÑ Ñой жиÑÑ,
Ð¥Ñо Ñ
оÑе Ð·Ð»Ñ Ñ Ð´Ð¾Ð±ÑÑ ÑлÑжиÑÑ,
Ðо, Ñ
ÑÑвÑи догодиÑÑ Ð¾Ð±Ð¾Ð¼,
ÐÑн Ñвидко ÑÑане зла Ñабом.