Морально-естетичний ідеал тіла сучасної людини

«Краса душі надає принадність навіть непоказному тілу,
так само, як неподобство душі накладає на
найпрекрасніше тіло якийсь особливий відбиток,
який збуджує в нас незрозумілу огиду.»

Г. Лессінг
Сучасний надшвидкісний темп життя, загальна залежність від мережі INTERNЕT, новітні маркетингові технології, рекламні гасла та засоби масової інформації диктують, а інколи і примусово нав�€ÑÐ·ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ нам ідеали, цінності, поведінкові шаблони. Дуже важко інколи протистояти такому впливу, мати власну незалежну думку. «Люди все частіше дізнаються про що вони думають з телевізору»,- сказав сучасний письменник Віктор Пєлєвін. І він насправді правий, оскільки часом потрібно бути «сліпим і глухим» щоб залишитися індивідуальністю.

На превеликий жаль нівелюються та знецінюються такі загальнолюдські якості як скромність, чесність, безкорисливість, відповідальність. Їх замінюють відверта, інколи навіть агресивна навâ€ÑÐ·Ð»Ð¸Ð²Ð° сексуальність, цінність наживи, перевага надається зовнішньому лоску, а не внутрішньому змісту.

Зміни у сучасному суспільстві не залишили поза увагою і ставлення до власного тіла. Гарне, доглянуте, спортивне тіло стало ідеалом, ціллю, задля досягнення якої покладаються неймовірні, інколи навіть титанічні зусилля. З одного боку це стимулює людей до ведення здорового способу життя, занять спортом, вживання корисної екологічно чистої їжі, зâ€ÑÐ²Ð»ÑÑ”ться сенс позбутися шкідливих звичок. Підвищується якість людського життя, його тривалість.

Таким чином з часом змінюється суспільна мораль, формуються нові традиції та уявлення, формуються нові паттерни поведінки. Мати здорове гарне тіло означає, що людина фізично здорова, достатньо приділяє часу задля цього, володіє достатньою кількістю відповідних ресурсів (у тому числі і матеріальних) для його підтримки. Це, в свою чергу, підвищує суспільний статус людини; тіло стає обâ€Ñ”ктом, яким пишаються, яке виставляють на загальний огляд. Доглянуте тіло стає культом. І тут ми опиняємося в діаметрально протилежній ситуації, зâ€ÑÐ²Ð»ÑÑ”ться інший не такий райдужний бік медалі.

Бездумне копіювання «нових норм» часто призводить до сумних наслідків, інколи навіть до трагічних. Зâ€ÑÐ²Ð»ÑÑŽÑ‚ься анорексія, булімія, психологічна залежність від постійних пластичних операцій. Медичними працівниками, психологами та соціологами доведено, що ці хвороби «нові» у нашому суспільстві, і виникли вони саме під дією хибних, примусово навâ€ÑÐ·Ð°Ð½Ð¸Ñ… уявлень про красу та ідеал людського тіла. Тіло сприймається як візитна картка, як білет у краще майбутнє, як запорука вдалого заміжжя. У сучасної молоді тіло стає засобом досягнення поставленої цілі, засобом заробітку.

Саме тому так легко багато молоді лягає під скальпель пластичного хірурга, тому таку шалену популярність мають косметичні інâ€Ñ”кційні процедури. Сучасний світ потребує миттєвих результатів і ніхто не хоче довго чекати, щоб здійснити бажане, ніхто не хоче виснажувати себе тривалими спортивними заняттями, пролонгованими дієтами. Зовсім перестала цінуватися власна природна краса та її неповторність, перевага надається штучно підкорегованим «покращенням».

І результат цієї тенденції можна завжди зустріти на вулиці: однакові штучні силіконові обличчя, однакові штучні силіконові тіла. Зâ€ÑÐ²Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ нове саркастично-зневажливе поняття «duck-face» — «качине обличчя». В гонитві за красою люди часом перетворюються потвор, хоча навіть це не може їх зупинити.

А потім настає глибоке, гнітюче, спустошуюче розчарування. Тривала депресія, психологічні проблеми, навіть психічні розлади. Молодь опиняється перед неспроможністю досягти бажаних і таких примарних «90-60-90». Фізично неможливо порушити закони Природи і стати схожою на ляльку Барбі. Разюча невідповідність бажаного та реального стає причиною появи внутрішніх конфліктів, з якими далеко не кожна особистість може впоратися самостійно.

Нестримне фанатичне бажання мати ідеальне тіло стає причиною погіршення і репродуктивного здоровâ€Ñ молоді. Зâ€ÑÐ²Ð¸Ð»Ð¸ÑÑ так звані «child free» — сімейні пари, які свідомо відмовляються від батьківства. Жінки, боючись втратити фізичну вроду, відмовляються від вагітності. Інші, з тих самих міркувань, відмовляться від грудного вигодовування. Знову ж таки, на передній план виступає зовнішня фізична краса. В наш час «не модно» мати тіло, яке відрізняється від сучасних канонів краси. Жіноче тіло, яке має фізичні наслідки після пологів та годування груддю, вважається непривабливим, воно втрачає свою «цінність», більше того – такого тіла соромляться.

Не береться до уваги внутрішній світ людини, її почуття, емоції. Хоча внутрішня краса та гармонійність є запорукою становлення зрілої особистості та побудови ефективних взаємовідносин у суспільстві. І я, як педагог, ставлю перед собою мету досягти гармонії власного внутрішнього світу, цінувати кожну особистість як неповторну, ставити на перший щабель такі людські якості як душевність, скромність, порядність, щирість, доброту, чесність. Якщо кожен із нас буде керуватися цим простим моральним принципом, прийме його як власний, — світ зміниться на краще.

Людське тіло як фізична оболонка має бути гарним і задля цього варто прикладати зусилля, але краса повинна йти зсередини. Краса та світло душі осяює тіло, роблячи його надзвичайно привабливим.