Суспільство завжди створювало для себе певні рамки поведінки. Із часом ці рамки розширювались, поповнювались новими критеріями, принципами, нормами. Це створювало певні суспільні касти, що мали власний кодекс в поведінці, який спирався на актуальність тієї чи іншої історичної епохи.
Але, що в наш час означає бути в тренді: чіпляти на себе чергову порцію останнього костюмованого бренду, чи слухати музичний «хіт», мати останню модель айфону… Тренд – це головна основа впливу на людину. Суспільство знаходиться під його впливом через політику, релігію, освіту, місце народження, їжу, мистецтво, засоби масової інформації. Найбільший вплив на суспільство мають телебачення, радіо, преса та інші засоби масової інформації.
Саме вони диктують нам «що?» та «як?» робити. Тільки уявіть який вплив на людину має глянцевий журнал із привабливою особою на обкладинці, чи чергова реклама «супер дієвого» засобу для схуднення… Якщо замислитись, то хто саме задає для тренду що слухати, дивитися, про що та як міркувати, як себе поводити, всі ці помилкові уявлення про «стандарти» зовнішнього вигляду, часом і небезпечного для життя.
Скільки молодих дівчат гинуть та травмують себе лише для того, щоб досягти таких бажаних форм, про які так привабливо нашіптує суспільство. Інколи ціна такого тренду вимірюється людським життям. Намагаючись виділитись, проявити свою індивідуальність людина може й не помітити, як вже приєдналась до багатотисячних «індивідуальностей». Сучасний ритм життя наспівує нам прагнення бути успішними, багатими, відомими, незалежними та впливовими. Та чи дійсно це наші власні бажання, чи це ті самі статути, що нав`язує нам суспільний тренд. Ми немов маріонетки, пішаки на шахматній дошці.
Тренд завжди був, є, і буде контролювати суспільне життя, регулювати людські відносини та між людські стосунки. Це – його основна мета, його мораль. Підкорюючись тренду людина обмежує свою свободу вибору. На даний момент сучасна молодь не замислюється про те, що ховається за всіма цими трендами, що втрачається. Тренди позбавлені будь якої моралі. Напевно не всі, але більшість з них. Чому? Насамперед, вони залежать від людини яка впроваджує той чи інший продукт. Чи являється ця людина духовно розвиненою, моральною, чесною, чи її дії принесуть користь всім, а не тільки поповнять кишені заможних тюленів-бізнесменів.
Тренд як явище воно не постійне. Його вподобання безмежні, а апетит не знає міри. Сьогодні, ти верхівці суспільних вподобань, але вже завтра ти можеш стати ніким. Люди самі створюють собі кумирів, самі ж їх і ховають, самі від них залежать та самі диктують іншим що актуальне. Це – гра, спектакль, ми самі пишемо правила до цієї гри, самі пишемо сценарій та самі розподіляємо ролі. Можливо, ми і вважаємо себе головними героями, та все ж знайдеться людина яка захоче щоб ми зіграли для неї п’єсу. Гра актора завжди буде залежати від публіки, а публіка завжди буде залежати від гри актора. Це все взаємопов’язано , залежить одне від одного, віддає та приймає один в одного.
Суспільно-моральні явища виникали на підґрунті залежності та необхідності. Щось та має об’єднувати людську суть, вподобання. Так і з`являються види та підвиди. Чого саме уточню час та місце. Це може бути найменша дрібничка, чи масштабні бої.
Якщо розглядати структуру появи такого явища як тренд, поглиблюватись в самий його початок, часи коли зароджувались спільноти, королівства, часи коли імперії процвітали та вкривались пилом під покровом нового часу, нових вподобань, нових бажань. Актуальність та особливість людських смаків полягає в тому, що їхня так би мовити моральна проблематика сьогодення пов’язана з особливостями сучасної цивілізації.
«Масова культура» — ось рушійний важіль. Людина завжди живе серед людей. Ми постійно перебуваємо у взаємодії з іншими, в системі життєдіяльності ми спричиняємо певні дії стосовно інших людей. Людина спостерігає, мислить, копіює, переймає від інших деякі елементи для власної поведінки. Такі елементи як честь, доблесть, відвага, хоробрість, чуйність, співчуття, розуміння, віра, любов, вважалися вершиною людських якостей. На них рівнялися, їх цінували, ними закріплювали клятви. Це було актуально.
Якби ж можна було назвати ці якості й у наш час актуальними. Нажаль, але не до всіх. Прояви доблесті, чесності, відваги, співчуття та розуміння сприймаються ворожо. Ти одразу замислюєшся, що людина прагне в такий спосіб використати тебе ввійшовши до тебе в довіру. Чистосердечні щирі дії не сприймаються належно тому що, час лицарів, доба романтиків та інше, все це залишилось в минулому, це попіл спаленого часу. Ми рідко коли згадуємо про безкорисливість допомагаючи іншим, рідко коли робимо приємні речі своїм близьким та рідним без шкоди для себе.
Та все ж ми маємо пам’ятати та використовувати цінний подарунок дарований нам нашими предками, і не розтрачувати його за дрібну монету, ми – люди, і ми маємо оберігати навколишній світ. Ось це має бути актуальним для нас кожен день. Кожен має виконувати свою функцію, робити те, що в нього виходить: майстри лагодять, лікарі лікують, письменники пишуть, а музиканти грають музику.
