Часом, люди починають заводити стосунки у вкрай ранньому віці. Це пояснюється тим, що не дивлячись на те, що кожне наступне покоління нашої епохи — акселерати, соціальні навички у них розвиваються набагато повільніше, за рахунок віртуального спілкування, в якому вона виробляються в недостатній мірі. Завдяки цьому юна поросль дуже часто плутає дружбу з любов’ю, і з кожного такого явища намагається побудувати «відносини». Саме тому я пропоную більш детально розглянути ці поняття з точки зору психології.
Любов. Основною рисою цього почуття є мотиваційна сутність. Справжня любов, у міру виникнення і свого розвитку стає однією з основних психологічних потреб людини. Проявляється вона в потреби звершень, деяких безкорисливих справ, нерозважливих вчинків в ім’я об’єкта зітхань. Здатність любити є виключно психологічною особливістю людини, і сила випробовуваних закоханим емоцій безпосередньо залежить від його рівня розвитку. Те ж стосується і спроб «принести себе в жертву» заради коханої людини — кожна окремо взята особистість буде переживати це по-своєму.
Саме завдяки цьому явищу виникло таке вираження як «не кожному дано любити». З іншого боку, поряд з мотивацією «пожертвувати», мотивації жертовності, вміння і здатність любити вимагає від людини високого духовного розвитку, багатої внутрішньої культури, що дозволить йому адекватно оцінювати свої вчинки і наміри.
Почуття любові не завжди може усвідомлюватися людиною, і проявляти себе в простій потреби дарувати радість об’єкту любові. Також, спостерігаючи за закоханими, можна виділити ще одну важливу сторону любові — турбота про іншу людину є основним поривом і прагненням людської душі. З іншого боку, за рахунок цього формулювання «Один любить, а інший дозволяє себе любити».
Знаходить новий сенс. Особливо в ситуаціях або відносинах, коли партнери нерівноправні, або почуття не взаємні.
Якщо розглядати любов як складну систему з понять, критеріїв і відносин, поряд з пріоритетами і заборонами в емоційній сфері, можна дозволити собі розглянути деякі різновиди любові, як психічного явища.
Приміром, еротична любов, вона ж — статевий потяг, є важливим аспектом у даних відносинах, проте поодинці, без емоційного потягу ваги в людському розумі практично не має. Однак, це компенсується за рахунок того факту, що вона є одним з базових інстинктів, що відповідають за продовження роду.
Для того, щоб побудувати здорові міжособистісні відносини, дуже важливим є поєднання первинних базових потреб з системою моральних і культурних відносин, так само, як і моральних. Основний заправкою в подібному вінегреті стає повагу чужих інтересів, цінностей, розуміння рис характеру, особливостей особистості, дивацтв, помилок, звичок і всього того, з чого складається особистість, в сенсі — проявів з точки зору окремого суб’єктивного спостерігача. Дуже важливим є вміння прощати помилки, і допомагати партнеру в кризових і просто важких ситуаціях — це є запорукою довгого і взаємної любові.
Особливим різновидом любові можна назвати закоханість. Відрізняється вона в першу чергу тим, що об’єкт любові часто майже незнайомий, ми керуємося виключно першими, уривчастими враженнями, і найчастіше, замість реального бачимо в людині той самий ідеальний образ, який сформували в своїй свідомості задовго до знайомства з людиною. Природно, що при ближчому знайомстві з об’єктом закоханості, це почуття може або зникнути, так як людина насправді абсолютно не відповідав цьому придуманому ідеалу, або перейти в любов. Рідше можливий третій варіант — закоханість переходить в фанатичну любов до кумира. Це трапляється в тому випадку, якщо ближчого знайомства з предметом не відбувається, а сама зацікавленість теж нікуди не зникає.
Що стосується однієї з найпоширеніших форм любові, нерозділене, тут причиною можна назвати таку ситуацію як закоханість, в якій при близькому знайомстві об’єкт зацікавленості дійсно підходить під ті чи інші риси ідеалу, проте, ілюзії супроводжуючі закоханої людини нікуди не діваються з часом, підкріплюючись цими подібностями. Або ж теж досить поширений випадок, коли у закоханого все переходить у стадію любові, а коханому просто набагато зручніше залишити все як є.
Різниця між дружбою і любов’ю полягає в першу чергу в тому, що у дружби присутні набагато більш суворі норми взаємного поведінки і якась розсудливість.
Під дружбою розуміються високо-індивідуальні та вільні від елементів еротичної любові відносини між людьми. Вони стійкі до зовнішнього втручання, позитивні, засновані на душевної близькості людей, загальних інтересах і спільної діяльності. Основною умовою таких відносин можна назвати довіру, відкритість, відданість і взаємодопомога між друзями.
Основними характерними особливостями дружби можна назвати високу індивідуальну налаштованість, схожість рівня духовного розвитку та систем духовних цінностей, при повній відсутності зацікавленості у створенні тривалого парного союзу.
Таким чином, ми розглянули деякі різновиди кохання, та основні відмінності його від дружби. Однак, все одно малозрозумілим є один єдиний момент, що доволі великій кількості людей свого часу поломав мізки – як від цієї напасті здихатись?
